Дмитро МАЛЯР в ексклюзивному інтерв'ю Інтерфакс-Україна: "Агрегатор – ключ до ефективності розподіленої генерації"
- Д.ТРЕЙДІНГ активно просуває послуги агрегації, закликаючи власників розподіленої генерації приєднуватись до вашої агрегованої групи. Розкажіть, будь ласка, про механізм роботи агрегатора і переваги, які надає участь у ньому.
- Питання агрегатора стає актуальним через велику кількість інвесторів, які вкладають значні бюджети у розвиток розподіленої генерації та energy storage (установки зберігання енергії, УЗЕ).
Існує стереотип, шо енергетичний бізнес в Україні дуже простий. Напевно така думка склалась тому, що в першу хвилю масових інвестицій в “зелене” виробництво електроенергії працювали фіксовані, гарантовані державою ціни продажу електроенергії (“зелений” тариф - ред.). За всі комерційні операції відповідало державне підприємство “Гарантований покупець”, яке брало економіку виробництва електроенергії на аутсорсінг. Що б не відбувалося з ринковими цінами або енергобалансами, інвестори мали незмінний тариф, зафіксований у євро. З іншими складовими цього ринкового процесу вони майже не стикалися.
Зараз цей інвестиційний цикл здебільшого, за деякими винятками (держпідтримка за результатами "зелених" аукціонів – ред.), спирається на ринок. Тому інвестори, які будують сонячні, вітроелектростанції, газопоршневу генерацію, мають самі розуміти, як продавати вироблену електроенергію на всіх сегментах ринку і хто може її купити.
Варіантів чимало, але компанії-виробники здебільшого невеликі, і їх багато. А людей, які розуміються на ринку електроенергії, навпаки – дуже обмежена кількість. Не всі можуть дозволити собі утримувати команду з 5-6 фахівців для роботи на ринку. Наприклад, установка зберігання енергії потужністю 1-2 МВт звучить солідно, але за добу може генерувати в середньому приблизно 5-7 тис. грн маржинального доходу з ринку електроенергії на ціновому арбітражі без врахування операційних та амортизаційних витрат.
Взагалі всі інвестиції у генерацію не є гарантовано прибутковими, бо на ринку працюють велика кількість учасників та різних можливостей. Тому ми як професійний трейдер пропонуємо свої послуги.
Агрегатор кардинально відрізняється від балансуючої групи. Балансуюча група – це об’єднання професійних учасників ринку, великих постачальників, споживачів, виробників. Вони мають власну інфраструктуру, самі прогнозують виробництво або споживання, і за це відповідають. Виробники «віддають» балансуючій групі лише одну функцію – представляти їх перед НЕК "Укренерго" на балансуючому ринку. Балансуюча група зменшує вартість небалансів за рахунок ефекту статистики, коли небаланси одних учасників фізично накладаються на небаланси інших учасників і компенсують один одного. Це дає економію 10-15% порівняно із робою без балансуючої групи. Простими словами, це робота на балансуючому ринку, який є лише одним із сегментів ринку електроенергії.
Своєю чергою агрегатор розрахований на розподілену генерацію потужністю менше 20 МВт. Є дуже велика кількість проєктів на 1-3 МВт. Відповідно, агрегатор дає можливість нам як професійному трейдеру репрезентувати таких виробників на безлічі ринкових сегментів. Ми визначаємо їх торгову стратегію, відповідаємо за управління ринковими позиціями для оптимізації фінансового результату цього бізнесу.
Тобто агрегатор – це компанія, яка представляє інтереси різних генеруючих суб'єктів розподіленої генерації, які не хочуть або не можуть самостійно працювати на ринку електроенергії. Бо це додаткові витрати, які можуть не окупитися, пошук кваліфікованого персоналу на дефіцитному ринку, відповідальність за кінцевий комерційний результат.
Люди інвестують в енергетику, чують, що це привабливо. Але не до кінця розуміють, як працює цей ринок, які особливості кожного сегамента, як змінюється ціна електроенергії. Агрегатор надає їм повний комплекс послуг.
- Коли Д.ТРЕЙДІНГ почав створювати агрегатора і як активно підключаються учасники?
Ми почали працювати над цим, коли правова база дозволила це робити, тобто з ухваленням закону про "зелену" трансформацію влітку 2023 року. Але реальна робота почалася з другого кварталу цього року, після прийняття всіх підзаконних актів. 14 травня ми запустили агреговану одиницю як факт, а не пілот.
Зараз ринок проходить кілька етапів. Перший – це зацікавленість інвесторів взагалі щось будувати. Другий – це сприйняття електроенергії як товару і розуміння складності і варіативності ринку. Третій – це пошук способу роботи: самостійно чи за допомогою компаній-агрегаторів. Інвестори вивчають умови, порівнюють і приймають рішення.
Поточний портфель Д.ТРЕЙДІНГ – 600 МВт розподіленої генерації: 41% – ВЕС, 30% – СЕС, 29% – газ/біомаса/біогаз. Загалом з нами підписали контракти понад 50 компаній.
- Які плани з розширення агрегатора?
І в ЗМІ, і в переговорному процесі лунають дуже амбіційні цифри інвесторів щодо потужності станцій під забудову. Більшість з них значно корегують початкові плани в сторону зниження, коли отримують більше інформації про роботу ринку і енергосистеми України. Тому важко сказати, як це буде йти.
Зараз ведемо переговори з понад 10 компаніями загальною потужністю близько 500 МВт. Є дуже багато проєктів на початковій стадії реалізації: когенераційні установки, біогазові проєкти, СЕС, ВЕС – потенціал на тисячі мегаватт.
Навіть деякі переможці аукціонів "Укренерго" з УЗЕ для надання допоміжних послуг спочатку думали: є батарейка, НЕК Укренерго гарантовано буде платити обіцяні на аукціоні гроші, а весь операційний супровід значно спрощували. Але так не вийде. Традиційна генерація (гідро, теплова) вже надає такі послуги НЕК Укренерго, і має цілодобові диспечерскі служби, які забезпечуть економічно ефективне виконання команд диспетчера.
До того ж під час надання послуг НЕК Укренерго є не тільки дохідна частина, а й частина штрафів за невиконання команд. А ці команди можуть не виконуватися навіть з технічних причин, обмежень самої батарейки, організаційних перепон, що трапляються під час війни, або недосвідченості людей, які мають керувати УЗЕ.
На жаль, інвестори здебільшого починають розуміти ці нюанси, коли зобов’язання підписані й обладнання вже їде.
- Як агрегатор може допомогти в такій ситуації?
Ми, серед іншого, пропонуємо послуги з диспетчерського керування в рамках агрегатора. Специфіка цих послуг дуже складна, треба розуміти всі правила та практику їх застосування. Це приходить з досвідом роботи на ринку, а компаній і професіоналів, які дійсно знають ці правила і мають відповідний досвід, справді дуже мало.
- Скільки у вас конкурентів серед агрегаторів? Доводиться поборотися за учасників чи учасники борються за вас ?
Це ж відкритий ринок, конкуренція завжди присутня. Але у різних компаній різні цілі й завдання.
Є, наприклад, компанії, які виробляють і встановлюють генеруюче обладнання. Вони також пропонують широкий спектр послуг як з фізичного девелопменту проєктів, так і в частині супроводу ринкових операцій. У них коло інтересів ширше. Коло наших інтересів обмежується винятково підвищенням прибутковості існуючого бізнесу.
- Наскільки збільшується дохідність генерації з агрегатором і без? Які розрахунки ви надаєте компаніям, коли запрошуєте до свого агрегатора, чим переконуєте?
Щоб це порахувати, потрібні дані різних компаній. Цієї бази порівняння на ринку наразі немає. Інвестор, коли стикається з реальним переліком необхідних операцій на ринку, вже може розуміти рівень додаткового сервісу агрегатора, який йому потрібен. Впевнений, що ми пропонуємо найкращу експертизу на ринку, про це говорить найбільша клієнтська база в Україні, яка співпрацює з нами вже довгі роки.
Якщо всі клієнти з нами залишаються, то чи достатній рівень їхньої довіри до нас і чи відповідаємо ми їхнім очікуванням? А на ринку все видно: якщо комусь щось не подобається, то про це відразу стає відомо загалу протягом декількох днів.
- Як оплачуються ваші послуги та прописується відповідальність?
Підходи різні. Якщо це управління «батарейкою» – відсоток від загального обороту або прибутку. Якщо газова генерація – гарантований викуп електроенергії та оптимізація ціни виробництва, бо кожна година коштує по-різному. Є години з від'ємним значенням по прибутку, є прибуткові.
З кожним учасником підписується контракт, де всі умови співпраці прописані організаційно та фінансово. Описуються принципи взаємодії, послуги та критерії визначення їх ефективності.
- Чи зможе розподілена генерація працювати на ринку без агрегаторів?
З одного боку, системний оператор не може керувати десятками тисяч об'єктів для якісного виконання команд. Це мають бути команди на місця через ІТ-систему, і на кожній станції такого виробника має 24/7 перебувати фахівець, який зможе відповідно змінювати навантаження обладнання.
Якщо об’єкти будуть некеровані, то ми рано чи пізно ризикуємо побачити те, що сталося в Іспанії та Португалії – блекаут.
Коли є агрегатор, він бере цю функцію на себе, і в "Укренерго" вже менше суб'єктів для безпосереднього керування. Для ОСП дуже важливо реагувати вчасно, адже час впливає на безпеку постачання.
З іншого боку, для розподіленої генерації агрегатор – це професійний надавач послуг, як консультант, бухгалтер чи юрист. Тобто агрегатор – це можливість зекономити на утриманні фахівців та гарантія доступу до знань і навичок компаній, які вже давно працюють на ринку і досвідчені в цьому.
- Розкажуть про структуру балансуючої групи Д.ТРЕЙДІНГ
Це найбільша балансуюча група за кількістю учасників – понад 160 із потужністю разом як генерації, так і споживання понад 9 ГВт, з яких, як я казав, 600 МВт – розподілена генерація.
За потужністю генерації більша балансуюча група держенерготрейдера "Енергетична компанія України", куди входить НАЕК "Енергоатом" з 60% виробництва електроенергії. Але "Енергатом" не генерує небалансів через стабільний графік роботи з рівномірним навантаженням. У нашій балансуючій групі є дуже велика кількість генерацій зі змінним навантаженням: теплова і відновлювальна.
З іншого боку, у нас в 4-5 разів більше споживання електроенергії, тож з точки зору клієнтів наша група абсолютно найбільша.
- Які плани щодо групи?
Ми не додаємо учасників агресивно, бо склад балансуючої групи, як ми вважаємо, вже оптимальний. Працюємо над ефективністю існуючого портфеля.
В той же час активно розвиваємо портфель у «зеленій» розподіленій генерації та УЗЕ. Це нові сегменти, де ми залучаємо нових клієнтів.
- Чи потрібні зміни в регулюванні роботи балансуючих груп та агрегаторів?
Треба спочатку зрозуміти результати. Агрегатор співпрацює з "Укренерго", і це корисно для енергосистеми, бо спрощує управління нею в реальному часі. Тому має бути відгук від системного оператора.
Крім того, має бути відгук від клієнтів. Для цього треба напрацьовувати час і різні ситуації. Можливо, в найближчі 3-4 місяці можна буде зрозуміти, чого бракує для більшої ефективності.
Ми, напевно, перші в Європі з такими проєктами розвитку малої генерації. Але у нас інша історія – безпекова, плюс питання розподілення напрямків інвестицій всередині країни. Це взагалі новий досвід для світових ринків.
- Дозвольте кілька питань в цілому по ринку. Коли очікувати від'ємних цін на електроенергію?
Від'ємна ціна формується в рамках нормативної бази. Зараз усі обмеження цін – і верхні, і нижні – мають позитивне значення. Наскільки мені відомо, розробляється законопроєкт, який може передбачити від'ємні ціни. Але це має бути врегульовано і Податковим кодексом, бо поки не зовсім зрозуміло, що таке від'ємна ціна з точки зору оподаткування.
Коли нормативно це буде узгоджено, від’ємні ціни матимуть місце.
- Коли очікувати довгострокових аукціонів на розподіл міждержавного перетину для імпорту-експорту е/е ?
Питання чутливе, оскільки довгострокові речі не передбачають форс-мажорних обставин. Органи ЄС розуміють ситуацію в Україні так, що навіть місячні аукціони становлять ризик. Якщо ви купили місячний, квартальний або річний перетин у "Укренерго", то системний оператор має гарантувати його наявність. А як НЕК Укренерго може гарантувати це в умовах війни? І хто в Європі може це гарантувати? Тому вони й продають мінімальні добові ризики.
- Наскільки це заважає взагалі працювати?
Це не заважає, а позбавляє наших клієнтів додаткових опцій. Частина з них, можливо, хотіла б мати середньостроковий фіксований контракт на імпортну електроенергію. Власне ресурс на біржі або безпосередньо у виробника всередині Європи купити можна, але гарантувати транспортування на місяць, квартал або півроку неможливо.
- Як ви вважаєте, що можна і треба змінити на балансуючому ринку?
Найбільше питання – це борги. Чому вони формуються на балансуючому ринку, зрозуміло: на інших сегментах ринку за електроенергію треба робити передоплату. Якщо немає грошей, то єдиний варіант споживати електроенергію і не платити – це балансуючий ринок. Цією опцією активно користуються різні учасники, здебільшого комунальні тадержавні підприємства без відповідного бюджету.
Різні інституції в Україні розробляли проєкти регуляторних актів і навіть механізми зовнішнього фінансування закриття боргів. Але під таке фінансування вимагали стійкого регуляторного рішення, яке б не допускало подальшого накопичення боргів.
Поки ця історія не втілилася.
Було багато дискусій щодо того, відпускати прайскепи чи ні, зокрема на літній період. Йшлося, зокрема, про те, щоб стимулювати імпорт в вечірні години. Варто очікувати якихось зрушень в цьому питанні?
Якщо ми говоримо про об'єднання ринків України і Європи, має бути єдиний енергопростір з єдиними правилами, і прайскепи – один з їх компонентів.
Як швидко буде повний маркет каплінг з ЄС, подивимося. Європейські інституції наголошують на 2027 році, але не знаю. Коли повний маркет каплінг відбудеться, прайскепи, як частина нормативної бази ЄС мають бути відповідними. В тому числі, з від’ємними цінами і практично необмеженою верхньою межею.
- Як розвивається торгівля гарантіями походження е/е? Які перспективи і взагалі ефект від цього?
Це потрібно для відповідності європейським нормам. Сертифікати підтверджують, що компанія-споживач електроенергії відповідально використовує ресурс, вироблений зеленою генерацією.
Поки що ціна на низькому рівні (приблизно 11-13 грн/МВт*год – ред.). Це символічна історія, яка розвивається. Зелене виробництво у нас потужне, а клієнтів, які хочуть купувати такі сертифікати, наразі обмежена кількість – вони для себе ще не сформували потребу в цьому. Наразі цей сегмент ринку залежить від попиту, а попит зараз невисокий.
Перші клієнти – європейські корпорації з ESG-звітами про екологічну відповідальність. Ми, наприклад, торгуємо сертифікатами з німецькою компанією КНАУФ, для якої це важливо. Є ще декілька компаній-споживачів (Д.ТРЕЙДІНГ повідомляв про угоду на продаж ГПЕЕ на 10 тисяч МВт*год з МХП та 25 тис. МВт*год з Запорізьким абразивним комбінатом – ред.) та виробників зеленої електроенергії (компанія повідомляла про контракт з Elementum Energy на придбання 18 тис. МВт*год ГПЕЕ – ред.). Для одних компаній публічне висвітлення подібних угодважливе, для декого це вже другорядна річ.
Ми бачимо потенціал в європейському міжнародному бізнесі, зацікавленому в сталому розвитку. Зараз це більше репутаційні моменти.
- Як Д.ТРЕЙДІНГ як приватний трейдер бере участь в імпорті газу?
Імпорт газу поділяється на дві складові. По-перше, це закупівля на кордоні під баланс НАК Нафтогаз, по-друге – це постачання у відкритий комерційний сегмент кінцевим споживачам. Процес торгівлі з НАК Нафтогаз відбувається через компаній-нерезедентів, і компанії групи D.TRADING активно беруть участь у відповідних аукціонах, на яких конкуренцію складають провідні європейські компанії. Щодо постачання імпортного газу кінцевим споживачам всередині України, то попит на імпорт тільки формується, реальних угод обмаль. Але процес їх інтенсифікації неминучий, бо баланс дефіцитний. Коли клієнти сформують відповідне бачення, то будуть і угоди. Зараз ціни на ринку максимально наближені до імпортного паритету.
- Як будемо проходити літо з точки зору достатності електроенергії? Можливо, є у вас невеличкий прогноз?
Думаю, літо буде досить напруженим. Але з наявних показників, ситуація фізично доволі керована. Ми не бачимо приводів для тривог. Звісно, ми живемо у непростій безпековій ситуації, але малювати сценарії апокаліпсису безвідповідально.
- Півтора роки тому ви почали торгівлю зерном? Які результати в цьому напрямку?
Ми намагалися розвинути біржову торгівлю збіжжям в Україні, але що не робили, в тому числі з біржовим оператором, та суттєво зсунути ситуацію з мертвої точки не можемо. Немає такої бізнес-культури – продавати зерно на біржі. У нас в країні це ринок двосторонніх контрактів, і все. Ми торгуємо, але за двосторонніми контрактами, як усі. Відправляємо судові партії, розвиваємо цей бізнес у форматі, в якому працює весь ринок.
Поки не змінюються вимоги, культура і формат ринку, не буде і біржової торгівлі агроресурсами, хоча агросектор – найбільший товарний сектор в Україні.
У ринку електроенергії й газу ми зробили перші кроки для їх організації та цивілізації. Подальші кроки залежать від розвитку країни, інвестицій, наявності учасників.
Автори: Ніна Яворська, Олег Кильницький
